|
Два кінця, два кільця, а посередині цвях… Сьогодні навіть дитина відгадає , що йдеться про ножиці. Але ж були часи коли і дорослі навіть ножиць самих не знали, тому що їх ще не винайшли. Намагаючись облаштувати свій побут люди винайшли та створили тисячі дрібниць, до яких потім настільки звикли, що необхідність в них стала непомітною. А між тим з ними пов’язана незвичайна історія, або навіть легенда….
|
||||||||||||||||||
|
Отже, “Давним-давно…..
 ….коли в джерелах пустували німфи, в полях жили священні єдинороги, а бесмертні боги керували небом, за самою високою горою паслась велика отара баранів, чия шерсть сяяла на сонці так, що люди по іший бік гори сприймали це сяяння як схід другого світила. Шерсть цих баранів була з чистого золота. Однак люди довго не знали про це і боялись обпектись невідомими променями. І тоді вийшов вперед молодий пастух Ферсіт, і сказав, що не боїться дізнатися в чому причина загадкового сяйва. Через два дні прийшов він на дивну поляну.З усіх боків його оточили барани, що ніколи не бачили людей. Ферсіт захотів забрати з собою одного, щоб люди в селищі йому повірили. Однак навіть найменший з баранів почав чинити йому опір , коли Ферсіт намагався забрати його з собою. Довелося Ферсіту піти ні з чим. І люди в селищі не повірили йому, довго називаючи божевільним. А Ферсіт пішов до своєї хижі і довго не виходив з неї. День і ніч лунали дивні глухі звуки із-за щільно зачинених вікон. І от якось на світанку Ферсіт вийшов у двір будинку, тримаючи в руках два ножі, з’єднані тугою та гнучкою скобою. Взяв мішок для зерна і відправився в гори. Один рік і один місяць працював Ферсіт на поляні – обстригав золотих  баранів, легко керуючи своїми ножами. Повернувшь до селища, він показав мішок, набитий шерстью дивних звірів. Але, навіть побачивши шерсть, люди не захотіли вірити. Вони вирішили самі піти і подивитися. Однак налякані нахабним вчинком Ферсіта, барани залишили поляну. «Немає там твоїх хвалених баранів! Та навіть якщо б були, як би ти міг плозбавити їх шерсті ?» – кричали люди на Ферсіта. Тоді Ферсіт розкрив їм таємницю своїх дивних ножів. Люди здивувались, але повірили коли в них на очах було острижено звичйну вівцю.На мішок золота було збудовано величний акрополь а навкруги місто, що було названо Пелла. І стало це місто процвітати , тому що жителі першими навчилися стригти та прясти шерсть із овець. Ферсіт прожив довго та щаслива до кінця днів своїх , а його ножі зі скобою були названі ножницями.” |
||||||||||||||||||
|
Саме такими були перші ножниці близько 300 років до н.е. Ними стригли овець ще древні європейці – кельти.
Після ХІІІ сторіччя кільцеві петлі на кінцях ножиць замінились кільцями, рукоятки ножиць почали прикрашати художньою ковкою та автографами ковалів – клеймом.
Більш звичні для нас ножиці з шарнірним механізмом та кільцеподібними петлями на кінцях з’явились пізніше – вони були знайдені при археологічних розкопках Гніздовських курганів в 12 кілометрах від Смоленську біля селища Гніздово.
 А потім винахід як завжди почав жити власним життям: іноді удосконалюючись (перетворюючись в робочий інструмент перукарів та лікарів), іноді перетворюючись на предмет розкошу із золота та срібла.Виготовляли ножиці із сталі та заліза (сталеві леза наварювали на залізну основу), срібла, покривали позолотою, багато прикрашали. Фантазія майстрів не мала меж – то вилітав дивний птах, клюв якого розрізав тканину, то кільця для пальців обвивали виноградні лози з кистями винограду, то раптом створювались не ножиці, а казкового дракона, в таких хитромудрих прикрасах, що вони заважали користуватись цим приладом.
А потім чопорні англійці винайшли ножниці для ідеальних англійських газонів, а потім французи почали розбирати ними тушки гусей (чаклуючи над своєю знаменитою «фуа-гра») та прорізувати петельки в «прет-а-порте», а потім німці придумали велетенські сталеві ножиці для допомоги при аваріях на дорогах (цим пристроєм можна розбити в машині скло, відкрити двері що заклинили, розрізати ременеі безпеки).
Спочатку всі види одягу шили вдома, але поступово це стало справою спеціалістів-кравців. Назва «кравецькі» (з російської – портновські) ножиці походить від назви професіїї- «кравець» (з російської – портной ) – людина що шиє «порти». Це слово в Росіїї спочатку означало одяг взагалі. «Портами» почали називати вже не весь одяг, а тільки один елемент чоловічого одягу, тай сама професія розділилась на декілька спеціалізацій – з’явились спеціалісти вузького профілю – шубники, кафтанники, рукавичники, шапочники і навіть карманники. Звичайно, не всім по кишенні було користуватися послугами кравців. Простий одяг намагались шити вдома.
 Сьогодні винахідники «досягли зірок» – сконструювали найсучасніші ножиці, вмонтуваши їх в компьютер, що відтворює викрійки одягу на екрані будь-якого фасону. Швидкість розкрою – метр в секунду! При цьому краї тканини обпалюються і не розпускаються – ніби вже підрублені.Але давайте повернемося до кравецьких ножиць, адже багато в чому якість пошитого вами одягу залежить від правильного вибору ножиць. Існує декілька видів ножиць, вони відрізняються кутом загострення, конструкцією, розмірами і призначенням. Не варто використовувати одні і тіж ножиці на різних етапах шиття – якщо ви будете різати кальку своїми чудовими кравецькими ножицями, вони дуже швидко затупляться. Для прорізання петель та інших дрібних робіт, варто використовувати маленькі швейні ножиці. Якщо ви шульга, спробуйте купити спеціальні ножиці для роботи лівою рукою. Спеціальні кравецькі ножиці сконструйовано так, що кут розвороту їх лез дозволяє розрізати тканину, не піднімаючи її над столом. Корисно тримати під рукою розпорювач та ніж для прорізання петель.
Крім матеріалу виготовлення та форми, одна з головних характеристик ножиць, це – розмір.
Довжина ножиць визначається в дюймах.
Хоча ножиці і виготовляють з нержавіючої сталі, Але вони як і будь-який виріб з металу бояться вологи. Тому, після роботи, обов’язково протирайте ножиці сухою м’якою тканиною.
Кладіть ножиці на робочий стіл тільки у закритому стані.
Будь-який удар, падіння можуть дуже пошкодити закладені виробником кути кривизни лез ножиць. Якщо все ж таки ножиці упали, то ми не рекомендуємо продовжувати роботу таким інструментом, так як це може спричинити до ще більш дорогого та складного ремонту. Намагайтесь відразу звернутись до майстерні.
|
-
-
-
Вакансії / Головні новини / Новини / Новинки та акції
ВАКАНСІЯ – запрошуємо до команди ТК-Фурнітура
13 Гру, 2023
-
