Коли ви думаєте про вишукані костюми ручної роботи, перше, що спадає на думку, – Італія. На Міланському тижні моди провідні дизайнери країни демонструють останні модні тенденції. Проте насправді талановита людина – не обов’язково та, ім’я якої асоціюється з блиском і гламуром світу високої моди.

Крейда, кравецькі ножиці і фахове око – ось зброя з його арсеналу. Кравець Луїджі Ґалло шиє вручну костюми протягом півстоліття.

Він почав свою кар’єру в підлітковому віці у Римі, коли працював, аби мати змогу прохарчуватися. Сьогодні його костюми продаються за дві з половиною тисячі доларів, їх залюбки купують персони так званого “першого ешелону” з цілого світу.

На відміну від великих дизайнерських марок, кравці, такі, як Ґалло, можут похвалитися тим, що кожен їхній костюм – унікальний та індивідуальний.

“У наш час мати можливість сказати:” Я йду до мого кравця” – дуже престижно… Це – майже розкіш. І не тому, що кравці – дорожчі, ніж висока мода. Кравець з ім’ям ставить приблизно таку саму ціну за костюм, як і вищі дизайнерські бренди. Тому, остаточно, піти до кравця – кращий з двох виборів”.

Зростання індивідуального попиту стикається, втім, з тим фактом, що кравці зазвичай – люди старшого покоління, з дуже незначним числом учнів.

2007 року Ґалло вирушив на пошуки учнів і відкрив свою власну школу – у палаццо, у безпосередній близькості від історичного центру Рима. За три роки він навчив своїх учнів створювати одяг старим способом.

Шо Такахаші проїхав півсвіту, приваблений блиском слави Луїджі Ґалло: “Мій батько – кравець, і моєю мрією було піти його слідами. Я прагнув приїхати до Європи, тому розглядав різні варіанти. Я дізнався, що такий собі синьор Ґалло – кравець з ім’ям – відкрив власну школу. Тож я приїхав сюди”.
Це – важливий день для Такахаші: разом з іншими учнями він складає іспит перед групою майстрів – аби мати змогу отримати диплом. Такахаші демонструє свої жакети і куртки, де значення має кожен шов. Те, як Такахаші впорався із завданням, – викликає схвальну, ба навіть зворушену усмішку на обличчі маестро.

Луїджі Ґалло: “Для мене величезна радість – бачити всіх цих молодих людей, їхнє захоплення справою. Кажуть, молодь не бажає вчитися ручних ремесел, але ж це не так. Справа в тому, що молодь не знає, вона незнайома з ручними ремеслами. Але щойно вони починають знайомитись з фахом, таким, як кравецький, наприклад, одразу починають тямити, що воно й до чого… Вони готові днювати і ночувати тут”.

Джерело: ua.euronews.com