Вибираємо пряжу

Якщо ви серйозно зважилися опанувати в’язання, то, в першу чергу, ви маєте розумітися на пряжі, навчитися вибирати її в магазинах і правильно читати етикетки. Адже від правильно підібраної пряжі і від її якості залежить якість майбутнього виробу.

Виробники пряжі за останні роки помітно досягли успіху в розширенні асортименту, так що тепер вираз “очі розбігаються” в спеціалізованому магазині набуває сповна конкретного значення.

Уміння читати етикетки і знатися на складі пряжі може виявитися корисним. Треба мати на увазі те, що високоякісна пряжа є продуктом складного високотехнологічного виробництва і не може коштувати, що називається, гріш, і низька ціна – це сигнал того, що тут щось не так.

Із споживчої точки зору має сенс провести розділення пряжі на пряжу з натуральних, ненатуральних (хімічних) і сумішевих волокон.

     Натуральні види сировини

У цій групі основним типом за обсягом використання, безумовно, є вовна. Під вовною в текстильній промисловості розуміється овечий волос, а якщо в конкретному випадку мається на увазі щось інше, то обов’язково оговорюється, вовна якої тварини використано в пряжі. Наприклад, вовна кози, верблюда, лами, вігоні, кролика та ін.

Під мохером розуміється козиний волос. Вміст мохера в пряжі не може перевищувати 83%, оскільки для скріпленя слизьких козиних волосків використовується так званий корт. Найчастіше зустрічається пряжа з вмістом мохера 10, 20, 35, 40, 50 і 80 відсотків.

Дуже великого поширення набула ангора або ангорка, під якою розуміється пух кролика. Необхідно пам’ятати, що міцне закріплення кролячого пуха в пряжі неможливе і те, що вона починає  “облазити” вже з моменту витягування нитки з клубка. Не можна забувати і ще про одну негативну властивість ангори – звалювання. Тому краще обирати пряжу з невеликим додаванням Ангори.

Великий інтерес представляє такий тип “козиної” пряжі як “кашемір”. Назва походить від місцевості, де вперше почали виробляти цю пряжу – Кашмір. Вихідною сировиною є волос високогірних кіз Тибету, що отримується шляхом вичісування. Пряжа кашеміру – найбільш дорогоцінна з  тих, що використовуються на даний час. Для в’язання цікава лише пряжа з вмістом кашеміру не більше 30 відсотків, оскільки кашемір не має формостійкості і річ витягуватиметься під власною вагою.

Теплішою, але і дорожчою є верблюжа вовна. Для пряжі використовується волос таких представників родини верблюжих, як Альпака і Вігонь. Широкого використання вона зараз не має через високу ціну.

Бавовна використовується в пряжі в двох видах: у натуральному вибіленому і в мерсеризованому. Відрізнити їх можна на око  – натуральна бавовна забарвлюється лише в бляклі тони, а після мерсеризації – практично в будь-які кольори. Мерсеризована бавовна менш розтяжима і більш схильна до усадки після сушки.

Натуральний шовк – найдорожчий вид сировини для в’язальних і вишивальних ниток. Натуральний шовк традиційно використовувався і використовується для в’язання знаменитих моделей з козиного пуха: “оренбурзьких” хусток, пашмін, палантинів, ажурних хусточок. Пряжа з вмістом 100% шовку (або шовковистих ниток) зустрічається досить рідко. Частіше зустрічається сумішева пряжа, що містить до 30% шовковистих ниток у поєднанні з віскозою, бавовною або вовною.

Льон – важка, жорстка пряжа, і  дуже “мнеться” – такі, на жаль, її властивості. Вона використовується, в основному, для в’язання літніх речей, оскільки володіє доброю гігроскопічністю і не така “спекотна”, як вовна.

     Ненатуральні види сировини

Існують два види сировини, що відноситься до ненатуральних: штучна і синтетична. Штучну сировину отримують шляхом хімічної обробки натуральної.

Найбільш поширено віскозне волокно. Воно виробляється з рідких розчинів природної целюлози: з деревини ялинок, сосни, стебел деяких рослин, з відходів переробки бавовняного волокна. Віскозна нитка для в’язання – м’яка, шовковиста, мало електризується. До недоліків її слід віднести високу зминаємість, розтяжимість, і зниження міцності в мокрому вигляді. Її не варто терти і викручувати при пранні.

Попри поширену переконаність у зворотньому – віскоза – це НЕ синтетика, вона має високу гігроскопічність і є незамінною для літніх речей, адже “холодить”.

Асортимент волокон, що містять целюлозу  не обмежується віскозою,  у великому об’ємі застосовуються ацетатні і триацетатні волокна. В’язальні нитки з використанням цих волокон особливо привабливі для в’язання  “позасезонних” або “несезонних” виробів, які можна носити незалежно від пори року і погоди.

Синтетичними називаються волокна, отримані шляхом хімічного синтезу.

Прикладами синтетичних волокон є лавсан, поліпропілен, акрил, капрон і багато інших. В даний час найбільшого поширення набули три групи синтетичних волокон: поліамідні (ПА), поліефірні (ПЕФ) і поліакрилонітрильні (ПАН).

Найвідоміші з поліамідних волокон (ПА)капрон, нейлон або найлон, перлон, силон, дедрон. На етикетках в’язальної пряжі дуже часто пишуть просто: “поліамід”. Відмітною особливістю волокон цієї групи є дуже висока міцність, низькі гігієнічні властивості, скляний блиск, висока електризуємість і ламкість при багатократних праннях. Особливу цінність цих волокон і ниток представляє висока формостійкість.

Поліефірні волокна – умовне позначення на етикетці – “ПЕФ” або “ПОЛІЕФІР” – у високоякісній пряжі для  ручного в’язання практично не використовуються.

Поліакрилонітрильні волокна (умовне позначення на етикетках: “ПАН-волокно”, “АКРИЛ”) відомі на світовому ринку під наступними назвами: Пан-волокно, акрил, нітрон, орлон, прелана, крілор, редон та ін. Володіють високою міцністю, термопластичністю, високою світлостійкістю, не вицвітають, не вигоряють. Акріл в даний час є кращим вовноподібним волокном, яке за своїми властивостях близьке до натуральної вовни.

Акрил чудово поєднується і з блискучими нитками, які можуть створювати яскравий, матовий або мерехтливий і переливчастий блиск за рахунок використання ниток круглого перетину, – віскозних, ацетатних, поліамідних, поліефірних і металевих типу люрекс або плівкових розрізних ниток. Акрілові волокна і нитки глибоко і міцно фарбуються, забезпечуючи отримання прекрасного чистого кольору.

Вироби з якісного акрилу практично не “звалюються”, мають малу усадку. Відсоток вмісту акрилу у в’язальній пряжі може коливатись від 5% – у багатокомпонентних нитках, до 100% – чиста акрилова пряжа. Особливим успіхом у покупців користуються такі поєднання волокон: “акрил-мохер” і “акрил-вовна” в найрізноманітніших варіантах процентного вмісту того чи іншого компоненту.

Періодично в моду входять вироби ручної і машинної в’язки з ефектом “блиску”: яскравого, помітного, матового і мерехтливого, переливчастого всього виробу або окремих його елементів. Для досягнення такого ефекту використовується спеціальна група волокон і ниток типу: люрекс, ламі, алюніт, метлон, метаніт, металік, фертекс, і т.д. Для додання цим ниткам міцності при експлуатації готових виробів їх зазвичай скручують з міцними хімічними нитками: поліамідними, поліефірними, віскозними, ацетатними.

     

При покупці пряжі необхідно звертати увагу на умовні позначення з експлуатації готового виробу.

Що ж Ви побачите на етикетці?

– відсоток вмісту різних видів волокон;

– масу нитки в упаковці і довжину нитки в метрах або інших одиницях;

– рекомендації фірми з використання оптимального варіанту товщини спиць, гачка і щільності в’язання.

Для того, щоб правильно розрахувати кількість петель на одиницю в’язаного полотна, Вам необхідно зв’язати квадрат 10 х 10 спицями, номер яких вказаний на етикетці мотка, і порівняти кількість петель, яка вийшла у Вас, з тим, що має бути.

     Розшифровка умовних позначень, що найчастіше зустрічаються на етикетках пряжі:

Лише ручне прання при максимальній температурі 40 градусів. Не можна терти і віджимати.
Ручне або машинне прання при температурі не вище 40 градусів. Полоскати, переходячи поступово до холодної води. При віджиманні в пральній машині ставити повільний режим обертання центрифуги.
Дуже делікатне прання у великій кількості води. Мінімальна механічна обробка. Швидке полоскання на низьких оборотах.
Дозволяється прання з відбілювачами, що містять хлор. Використовувати лише холодну воду. Стежити за повним розчиненням порошку.
При пранні не використовувати засоби, що містять відбілювачі (хлор).
Лише сухе чищення.
Чищення з будь-яким розчинником.
Дозволено віджимати і сушити в пральній машині.
Сушити без віджимання.
Сушити на горизонтальній поверхні.
Сушити при гарячій температурі.
Сушити при теплій температурі.
Не дозволено віджимати і сушити в пральній машині.
Після віджимання дозволена вертикальна сушка.

Зв’язати виріб – це прекрасна творча робота, а успіх у творчості завжди окриляє!

Успіхів Вам, хто почав створювати нове творіння, взявши до рук спиці або гачок і кілька мотків пряжі.

При передруку матеріалів з сайту активне посилання на www.tk-furnitura.com.ua обов’язкове!

Вам також має сподобатись...