У шпильки велика історія. Найдавнішим родичем шпильки були, по всій ймовірності, шипи рослин. Не випадково в деяких мовах слово “шпилька” походить від латинського “шип” або “колючка”.

Стародавні шумери використовували шпильки, виготовлені з кістки і заліза, для заколювання тканин ще в III тис. до н. е. У стародавніх греків вона називалася аграфом. У стародавньому Римі шпильки називалися фібулами і використовувалися для прикрашення та створення одягу різної форми. Протягом сотень років шпилька була незамінна в побуті і навіть була повноцінним предметом прикраси.

Власне кажучи, голка для шиття і шпилька кравецька мають ідентичну історію свого походження. Але, сфера застосування у них була різною. Якщо голкою зшивали тканини, створюючи шедеври в одязі, то призначення шпильки було в тимчасовому скріпленні частин одягу в процесі його пошиття. Спочатку, коли одяг був найпростішого крою, необхідності в шпильках не було. Але коли прийшов час у більш вишуканих сукнях, необхідність в шпильках зросла багаторазово.

За всю свою багатовікову історію, людство винайшло різні шпильки. Але найпоширенішими стали швейні шпильки, які дуже схожі на швейні голки, але з тією відмінністю, що один їх кінець закручений у вигляді маленького кільця, або зроблений у вигляді кульки. Вперше такі шпильки з’явилися в XV столітті.

Правда, спочатку, середньовічні ремісники, виготовляючи шпильки, зовсім не звертали увагу на прохання і побажання кравців. Середньовічні мануфактури виготовляли переважно декоративні шпильки, шпильки для кріплення одягу або паперу. Що стосується спеціальних шпильок для кравецької справи, то вони не випускалися взагалі.

Шпильок для потреб кравців просто не вистачало, а самі шпильки можна було назвати словом “дефіцит”. Ті ж шпильки, які вдавалося придбати більш вдалим кравцям, коштували неймовірно дорого. Та так дорого, що їх набори можна було сміливо дарувати іншим людям – вони були бажаними і потрібними предметами в будь-якому будинку.

Взагалі, шпилька дуже довгий час була прикрасою і вважалася відмінним подарунком. У XIX столітті в англійській мові з’явився вираз “шпилькові гроші”. Оскільки шпильки коштували чимало, тому були непоганим подарунком. Дуже часто стали дарувати суму, на яку б можна було придбати ті самі шпильки.

Таке становище тривало, аж до XVIII ст., коли французькі майстри виготовили перші шпильки для кравців, які дуже схожі на сучасні. Шпильки виготовлялись в недостатній кількості і їх, природно, не вистачало всім кравцям, тому слідом за Францією, виробляти шпильки стали і в Англії, яка вже в той час була основним постачальником голок на континент. Однак штучне виготовлення шпильок тривало до XIX ст. Початок розквіту індустріалізації в усьому світ дозволив поставити на потік виробництво шпильок за допомогою спеціальних машин.

До речі, таких машин було придумано всього кілька різновидів, але найбільш вдала машина вийшла у Джона Айреленд Хоу (John Ireland Howe), фізика за покликанням і роду діяльності, який, за іронією долі, був тезкою винахідника швейної машини – Еліаса Хоу. Правда, перший примірник такої машини був абсолютно не придатний до виробництва шпильок, бо випускав багато браку. Але, друга машина Хоу вийшла набагато краще першої та дозволяла виробляти до 60000 шпильок на добу.

Шпильки виготовлялися шляхом розтягування металевих брусків в дріт, який потім розрізали на частини потрібної довжини, до яких прикріплювалася металева головка. За годину машина могла виробити до 4000 шпильок, а розміщувалося в упаковку – тільки 1500 в день.

Сьогодні сучасні підприємства з легкістю вирішують завдання з випуску шпильок, спираючись на унікальні технологічні методи виробництва. Обсяги виробництва шпильки тепер доведені до мільйонів в день.

Купити кравецькі шпильки Ви можете в нашій роздрібній або оптовій мережі, або в нашому інтернет-магазині club.tk-furnitura.com.ua

Каталог товарів Все для шиття >>>

При передруку матеріалів з сайту активне посилання на www.tk-furnitura.com.ua обов’язкове!

Фото: pinterest.com