Услід за Нью-Йорком та Лондоном fashion-спільнота перемістила свою увагу на Мілан. У північній столиці Італії традиційно зібралися відомі в царині моди експерти, зірки глянцю, баєри та модники.  На міланському подіумі  представили колекції такі провідні бренди, як AlbertaFerretti, Paola Frani, Gucci, Blugirl, Emporio Armani, Dolce & Gabbana, Roberto Cavalli, Prada, Etro та багато інших.

При створенні своєї весняно-літньої колекції Альберта Феретті (Alberta Ferretti) звернулася до теми підводного світу. Зі складним завданням втілити у матеріальність ідею легкості, мерехтивості та переливчастості морських створінь дизайнерка впоралася блискуче. Нашарування органзи і деталей з бахромою, прозорі шовкові тканини, химерні мереживні вставки, вишивка бісером та паєтками, і все це у таємничих кольорах морської піни, синьої безодні океану, зеленкуватих відтінків морської хвилі із вкрапленням темних графітових тонів.

Міучіа Прада (Miuccia Prada) представила досить суворі образи, що уособлюють недосяжну мрію про солодке життя. Моделі виходили на подіум в атласному вбранні, оздобленому ніжними квітами у японській стилістиці. Сама колекція мала плавний перехід від темного до світлого відтінків із вкрапленнями червоного. Міучіа Прада розповіла журналістам, що хотіла бути досить жорсткою та серйозною при створенні образів, а японські мотиви прийшли вже наприкінці проектування, що надало самій колекції певної двоїстості.

Цьогорічна колекція від Донателли Версаче (Donatella Versace) продемонструвала образ розкішної богині Кам`яної доби в летючій шовковій сукні із тонкими ремінцями, декорованими металевими заклепками. Суміш фарбованих ґранжевих шовків і черевиків-гладіаторів на підборах, блискучої бахроми та джинсових полотен, фантазійного мереживного оздоблення та натуральної глянцевої шкіри, тоненьких пасків на брюках та спідничках із заниженою талією – жінка Versace, як завжди, бездоганна та шикарна за будь-яких умов.

Антоніо Маррас (Antonio Marras) поєднав у своїй колекції романтику важкого гаражного року Vivian Girls та пишність королівського палацу. Погані дівчата намагаються бути елегантними. В образах майстра розшитий бісером камуфляж плавно перетікає у шовкову орґанзу, розписану великими акварельними квітами, бойова куртка сміливо поєднується із ніжними шовковими сукнями, всіяними стеклярусом та блискітками. Колекція настільки екстравагантно та сміливо поєднує у собі абсолютно різні матеріали та досить складні конструкції, що Антоніо Марраса можна з легкістю назвати Великим Анархістом нашого часу.

Несподіваний, на перший погляд, хід застосувала у своїй колекції Анжела Міссоні (Angela Missoni). Здавалося, що спадкоємиця могутньої трикотажної імперії Missoni цього разу нібито відвернулася від традиційних, надзвичайно пістрявих колекцій Модного дому. На подіум вийшла перша модель у повністю білому образі. Проте кожні наступні виходи моделей демонстрували плавне нарощування колірної палітри, щоб в останніх образах перейти у чорний колір та поставити крапку в шоу. Цей, нібито радикальний, підхід до колекції насправді являв собою просто повернення до джерел, адже саме вбрання білого кольору із колекції Missoni вперше потрапило на обкладинку авторитетного видання – французького Elle у 1966 році.

Джерело: fashionweek.ua

Фото: www.vogue.ru